Ни мрамора тщета, ни желтый блеск
Не выживут. Но в свете изваяний
Стихов ты будешь ярок, сын небес.
А камень тлен как блеск рукоплесканий.
Так войнам опрокидывать дворцы
И, каменщиков лавры попирая,
Огнем, мечом… но сохранят жрецы
Живую память о тебе, я знаю.
Ты в мире грез, ты в записи стихов,
И смерти вопреки, вражды не ведав,
Потомство сбросит тяготы оков
И мир воспрянет, празднуя победу.
И новый мир до Страшного суда
Тебя в сердцах схоронит навсегда.
____________________________
.
Not marble nor the gilded monuments
Of princes shall outlive this pow′rful rhyme,
But you shall shine more bright in these contents
Than unswept stone, besmeared with sluttish time.
When wasteful war shall statues overturn,
And broils root out the work of masonry,
Nor Mars his sword nor war′s quick fire shall burn
The living record of your memory.
′Gainst death and all oblivious enmity
Shall you pace forth; your praise shall still find room
Even in the eyes of all posterity
That wear this world out to the ending doom.
So, till the Judgement that yourself arise,
You live in this, and dwell in lovers′ eyes.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
