— Нет, я не понимаю, это что
Фантазия иль, может быть, ошибка,
Безумное, быть может, qui pro quo? 2 —
Спросил Алеша с искренней улыбкой?
[ 2 — «одно вместо другого», путаница, недоразумение (лат.).]
— Оно и правда, старцу скоро век,
Как не сойти с ума в своей идее?
Мог просто бредить старый человек,
Не различать реальность и виденье.
Не все ли нам равно, что qui pro quo,
Что глупая фантазия без края?
Он век молчал и вот, перед Христом,
Свои уста впервые отверзает.
Разгоряченный аутодафе,
Что в сотню душ, пылающих свечами,
В Пришельце собеседника себе
Увидел он, незрячими очами.
— А пленник что же, смотрит и молчит,
Глядит и все, не говоря ни слова?
— Да, это так, в том тайный смысл сокрыт
Иезуитов древних богословов:
— Ты все сказал, и более не смей
Добавить к словесам, что были прежде,
И не являйся до исхода дней;
И не мешай нам жить в такой надежде —
Вся власть у папы — предана Тобой,
Вершитель судеб – Твой наместник в Риме.
А Свой безвестный скорбный путь земной
Ты завершил тогда, в Иерусалиме.
Сергей Сгибнев,
Новосибирск, Новосибирской обл.
Верующий. Люблю хорошую христианскую и классическую музыку. Люблю говорить о Боге. Люблю жить! сайт автора:Персональный дневник
Прочитано 9726 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
