***
Что, лягушка, за жалкий удел тебе дан,
Сидя в этом болоте, не знать океан?
Отвечала лягушка: По летней поре,
Комаров, мошек, много и в этой дыре.
Почему мотылёк, только летней порой,
Льда не зная, порхаешь лишь в солнечный зной?
Отвечал мотылёк: – Таково моё бремя,
Я рождаюсь порхать только в летнее время.
Ну а ты, грамотей, мудрость книг постигал
Для чего хлеб жуёшь, в этих книгах узнал?
Ни чего не узнал, это Божье познанье,
Отвечал грамотей - ограничен я знаньем.
Опыт мой не велик. То не ведомо мне.
Не узнать Свет Небес ковыряясь на «дне»?
Понял я что познать ЭТО может лишь тот,
Кто поднимется Духом в Сиянье Высот!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Начнём мы песню... - Людмила Дещенко У рождённого свыше верущего, чада Божьего, от избытка сердца потоком живой воды изливается песнь хвалы и славословия Богу - Отцу! Достоин Он всю славу, и честь, и хвалу принять!
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
