Тюрма відчинена. Незамкнена тюрма.
Нема замків. Ув огорожі дірка.
Чекає в’язнів світ із благами всіма,
Свобода світить їм з Голгофи, наче зірка.
Це правда. Хай затоптані у бруд,
Але амністія з нагоди розіп’яття.
Ідіть, злочинці, це для вас, вас ждуть...
Та ув очах невір’я, як прокляття.
«Ти божевільний, нас ти не дури.
Твій жарт безглуздий і банальний.
Себе скоріше звідси забери...»
І я замовк – і знічений, й печальний.
Але за хвилю знов заговорив,
Наповнившись надією і міццю:
«Вас викупив Христос! Він заплатив!..
Будь ласка, залишіть в’язницю...»
У відповідь: «Тут виходу нема.
Дарма кричиш, хоч і надірвеш груди...»
Тюрма не замкнена, незамкнена тюрма –
Її ж не залишають вільні люди.
Вони і жалюгідні, і худі,
Без віри, із запалими очима,
Ждуть крихту хліба й крапельку води
В тюрмі з відкритими дверима.
Комментарий автора: Переклад вірша Олександра Шевченка.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Прочитано 10152 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
На ячеечной сходке - Ионий Гедеревич Наша церковь состоит из братьев и сестёр из различных церквей протестантского направления бывшего СССР. Когда-то нас разделяли большие расстояния в СССР. Теперь мы вместе (русские, украинцы, белорусы, молдоване, евреи, казахи). Живём дружно под благодатью Божьей. У нас существуют также ячейки по территориальному признаку . Их девять. Кроме общих богослужений в церковном здании для большего знакомства время от времени собираются по две ячейки.Здесь мы знакомимся ближе, рассказываем о пройденных годах, о нашем прошлом служении, размышляем о настоящем, устраиваем общую трапезу за столами.Всё это происходит с молитвой и пением во славу Божью. Для одного такого сбора я написал это стихотворение.
Капает кровь Иисуса - Любовь Дударева Прочитала в новостях о погубленном псевдо-друзьями 10 летнем мальчике,смерти которого не замечала ни вечно пьяная мать, ни вся равнодушная деревня. В наших силах изменить к лучшему жизни окружающих, надо только принести им Иисуса Христа и истину Его.
